Журнал про будову

Початок див № 10 2008р.

Продовжуючи свою подорож по вулиці Грушевського, ми переходимо через вулицю Липську, що починається тут. Старовинна огорожа, що протягнулася від кута по обох цих вулицях, приховує від всіх внутрішній простір садиби. Цегляні оштукатурені і пофарбовані стовпи увінчані декоративними вазами, а ковані решітки огорожі зашиті з боку двору металевими листами. У глибині, за невеликим палісадником розташований старовинний півтораповерховий прямокутний особняк, який значно старше навколишнього його огорожі.

Садиба значиться під номером 20 по вулиці Грушевського. Зауважимо тут, що 22-й і 24-й номери відсутні. Будинок повернутий до вулиці своїй вузькій стороною. Фасад розчленований ризалітом (виступом), увінчаним опуклої чотирьохскатним дахом з декоративними вазами на кутах. Сім вікон з напівциркульними фрамугами на головному фасаді розташовані симетрично: на ризаліт засклені двері по центру з виходом на витончений балкончик і двома вікнами по боках, по обидві сторони від ризаліти ще по два вікна. Фасад будинку рясно прикрашений ліпними прикрасами у стилі бароко.

Симетрію порушує вхід, розташований праворуч. Тут огорожа переривається, і ми можемо розглянути високі засклені двері парадного входу, до яких ведуть широкі гранітні сходи з фрамугою над ними. Над вхідними дверима розташований витонченої форми навіс, а вище – пишно декороване ліпними прикрасами овальне вікно. Вхід акцентує невеликий купол з маківкою і шпилем.

Особняки

Особняк зорово замикає площу Конституції, що знаходиться напроти нього. Архітектурне оформлення фасаду цього будинку перегукується за стилістикою з бароковим оформленням Маріїнського палацу, розташованого неподалік. Площини стін фасадів, як і в палаці, пофарбовані в блакитний колір, а карнизи і численні деталі ліпних прикрас – кольором світлої охри.

Особняк є пам’ятником архітектури, про що свідчить пам’ятна дошка біля парадного входу. Будинок був побудований на початку минулого століття на ділянці, що належала відставному поручику В. Миклашевського, за замовленням лікаря Я. Полякова, зятя найбільшого цукрозаводчика Льва Бродського. Саме він замовив проект архітекторові Ф. Троупянським. З часом власницею особняка стала Г. Попова, але за ним так і закріпилася назва – особняк Полякова.

Після революційних подій 1917 року будинок був націоналізований. У першій половині 1919 року в особняку розміщувався ЦК КП (б) У. У 1920-х роках тут знаходилося медична установа – Київська окружна дитяча рентгенологічна та фотогеліо-терапевтична станція клініки «Охматдит». У 1930-х роках в особняку мешкав радянський і партійний діяч Павло Постишев. У повоєнні роки на деякий час будинок перейшов у володіння до Торговій палаті при Раднаркомі УРСР.

1. Прогулянка по Києву Вулиця Грушевського
2. Прогулянка по Києву Арсенальна площа і вулиця ім Івана Мазепи
3. Прогулянка по Києву Площа Слави
4. Бульвар імТараса Шевченка Продовження
5. Прогулянка по Києву Царський Маріїнський палац

Pages: 1 2