Влада архітектури – основа гармонії
– Справа в тому, що сьогодні у нас править балом Архітектура влади, а треба, щоб була Влада архітектури. Тільки при такому підході можна створити комфортне середовище та умови для людської діяльності.
У Німеччині, наприклад, багато бургомістри міст, мають архітектурну освіту. І можна бути впевненим, що у них зовсім інше уявлення про предмет як організувати середовище проживання через гармонійне розміщення реальних об’єктів з реальними функціями і в конкретному місці. По-іншому це називається ансамблева забудова.
У нас в останні роки цей термін зник з словникового запасу столичних архітекторів. Ми забули про композиції. Сьогодні ми втрачаємо, за великим рахунком, уявлення про світоустрій і звідси всі наші проблеми. Подивіться, що діється в Києві, тут головний замовник – капітал: маючи його, можна будувати найабсурдніші об’єкти в будь-якому місці, у тому числі і в історичному центрі.
Я відвідав багато європейських міст, ніде не бачив такого хаотичного, безвідповідального розміщення об’єктів, значних містобудівних утворень, як у нашій столиці. Київ – місто ландшафту, зараз впевнено і цілеспрямовано втрачає цю якість. Якщо раніше говорили, що Київ – це місто-сад, то зараз цього немає, ці позиції втрачені. Я кажу про свої відчуття, але повірте, це відчувають багато киян.
Нехай мене пробачать мої колеги, я висловлюю лише свої міркування. У Києві, як правило, в наявності грубі порушення містобудівної науки. Важко сказати, чому саме в Києві можливо таке. Повірте, в Будапешті, Відні, Празі, Лісабоні, Вероні, Римі та інших європейських містах – нічого подібного не відбувається.
«З & р»: Юрій Іванович, невже в Україні немає прикладів гармонійного розвитку міст?
– Це досить складне питання і я б його відніс не до мегаполісів, а невеликим містам, таким, як наприклад, Рівне, Івано-Франківськ, Тернопіль, Чернівці … У таких містах, може через те, що там немає валових, божевільних інвестицій , будівельний процес йде більш розумно.
У той же час і у великих містах, таких як Дніпропетровськ, Одеса інтелектуальний рівень архітекторів досить високий, який може забезпечити гармонійний розвиток цих мегаполісів.
Що стосується окремих об’єктів, то я їх оцінюю в контексті з навколишнім середовищем. Архітектори часто говорять: «Ось це гарний будинок!». Будучи головним архітектором Києва, коли я вів Містобудівні ради, то завжди акцентував увагу зодчих на тому, що хорошим може бути макет на столі, там він нікому не заважає, а для реального будин
зодчий,